Новости
News

Обо мне
About

Библиография Bibliography

Контакты
Contacts
     














Харьковская весна татьяны димовой
Xarkovskaya vesna tatyany dimovoj

«хана» андрея жолдака
Xana andreya zholdaka

Книгочеи
Books riderses

Японська лялька
Dolls

Япония прощается с куклами
Good bye

Свадьба по-японски. часть 1,
Wedding part 1 ,
 часть 2
 part 2 




ЯПОНСЬКА ЛЯЛЬКА

Ця стаття, можливо, дуже запiзнилась… За часiв моєї джинсово-патлатої молодостi з таємними читками забороненої лiтератури та шаленим рок-мистецтвознавством, що пропонувалося на задимлених сходинках Петербурзької академiї, лялька уявлялась чим-то несерйозним, чимось надто жiночим… Втiм, дитина, що любить грати, хвала Боговi, залишається всерединi нас. Слiд було таки подорослiшати, щоб вiдпустити себе у свiт японської ляльки та раптом з’ясувати, що лялька – це дуже, дуже серйозно!

Я не буду переказувати iсторiю японської ляльки – вона багато в чому збiгається з iсторiєю iграшки багатьох народiв свiту та достатньо «прописана» етнографами. Я розповiм лише те, що не знайдеш в жоднiй книжцi європейського видання. Словом про те, що побачила на власнi очi та дiзналася вiд самих японцiв. Вiдтак, запрошую всiх у чарiвний свiт японської ляльки!

Славнозвiснi дайрi-сама

Коли ми говоримо «японська лялька», то частiше за все маємо на увазi ту фантастичну «гiрку», де на сходинках, обгорнутих яскраво-червоним шовком, сидять iмператор та iмператриця, фрейлiни, музики, воїни. Поруч з ними розташовується iграшковi меблi, посуд, шухлядки… Яка дiвчинка не мрiяла про таке iграшкове королiвствоi

Святковий набiр

Прийнято вважати, що це i є найтрадицiйнiша японська iграшка. Однак, виникли цi ляльки не так вже й давно – у 17 столiттi. Один з японських сьогунiв мав 5 донечок i бажаючи їм догодити, замовив майстру-лялькарю такий набiр. З тих пiр подiбнi комплекти увiйшли до моди i заможне князiвство намагалося випередити одне одного у такiй розкошi.

То правда була розкiш, адже голова ляльки виконувалася у складнiй технiцi, що нагадує пап’є-маше: щоб виготовити голову ляльки, потрiбно розчинену пудру з тертих перлин накладати шар за шаром багато разiв… Тканина для лялькового одягу обов’язково виготовлялася спецiально, щоб вiзерунок був спiвмасштабний. Крихiтне вiяло, що тримає в руцi iмператриця, дiйсно розкривається…Ще за тих часiв ляльковий набiр входив до приданого нареченої. Ясна рiч, що такими коштовними iграшками дiвчатка не грали щодня, а тiльки на хiна-мацурi – Свято дiвчат, або свято ляльок. Увесь рiк дiвчинка чекає на солодку мить, коли матуся урочисто дiстане шухлядку и вони удвох будуть дiставати цих краСун Сянхунь. Цi почуття дитини дуже гарно виразив Йоса Бусон.

Сучаснi ляльки. Крамниця Йошитоку

Ось, вийшли з шухлядки… Хiба могла призабути

Пару святкових ляльок…

Такi набори виготовляються й сьогоднi i так само коштують дуже дорого. Частiше за все, складається грошима родина i близькi родичi, щоб подарувати дитинi таке свято (набiр коштує вiд 10 000 до 30 000 доларiв, якщо вiн виготовлений справжнiми майстрами). Та що грошi, коли свято дитинi забезпечено на все життя. Справа не просто в коштовнiй iграшцi! Такi ляльки вимогливi, їх не можна дати дитинi, аби б вона вiдчепилася вiд дорослих. Лялька потребує уваги i з боку дитини, i з боку дорослих. Матуся має збирати ляльок разом iз донькою, вдягнувши бiлi рукавички i навчаючи у такий спосiб охайностi. Через дайрi-сама мама має спiлкуватися з донькою, грати разом iз нею та її друзями. В цей день дiвчата вiдвiдують одне одного i маленька господарка дому має чемно привiтати гостей, запросити їх до чаю iз заварених квiтiв сакури, запропонувати солодощi… Розташувавшись бiля лялькової Горки вони влаштовують дiвчачий бенкет… Скiльки в цьому святi любовi до дитинства! Фотографiя, де зафiксовано такий бенкет, була знята у 1942 роцi… Вже йшла вiйна … Але можу заспокоїти: маленька господарка цього свята (панi Кобаяшi) жива, стала фахiвцем з iсторiї ляльки i працює в Йошитоку…

Йошитоку – дiм ляльки

Слiд зiзнатися, що одним з моїх найулюбленiших мiсць в Токiо є крамниця традицiйної iграшки Йошитоку. Вона знаходиться на тому самому мiсцi, де був зведений перший будинок ще 300 рокiв тому. З тих пiр родина Ямада веде шляхетний бiзнес, пiдтримуючи зв’язки з такими ж династiйними лялькарями. Для японцiв поняття династiї святе, i якщо ми знаємо, що директор крамницi пан Ямада, що у 14-му поколiннi володiє цiєю справою, то серед його клiєнтiв є родини, котрi є покупцями ляльок з цiєї крамницi теж у 14-му поколiннi…

Свято Хiна-мацурi. 1942р. З архiву Йошитоку

Боже, як я люблю цей дiм ляльки! На першому поверсi зал продажу, i з кожної вiтрини менi посмiхаються краСун Сянхунi в ошатних кiмоно, насуплюють брови вiдчайдушнi самураї, танцюють актори … Тут уся старовинна Японiя, про яку можна лише прочитати у давнiх книжках, або… прийти до крамницi Йошитоку. На 2 поверсi склад – спакованi чудо-iграшки, що чекають на своїх маленьких господарiв. Але найцiкавiше на 3 поверсi – тут розташовується колекцiя ляльок та знаходиться бiблiотека. Це зал для дослiдникiв, в першу чергу – працiвникiв крамницi. Серед них є обов’язково науковi спiвробiтники, що пишуть книжки про японську традицiйну iграшку i Йошитоку їх видає. Директор крамницi пан Ямада, як i його батько, є автором кiлькох монографiй з iсторiї японської iграшки. Тут не тiльки продають ляльок, а й дослiджують, охоче влаштовують конференцiї, беруть участь в експертизi iграшки. Останнє – це абсолютно японська iсторiя.

Панi Кобаяшi- голова дослiдницького центру Йошитоку

По-перше, слiд сказати, що японцi поважно ставляться не тiльки до коштовних дайрi-сама. Адже в ляльцi частка нашого життя, тож викинути її на смiтник неможливо. Не прийнято i передавати знайомим. Якщо iграшка коштовна, вона може передаватися як спадок по лiнiї матусi. Однак дiвчинка з такою iграшкою хоча й бавиться, але дотримує ввiчливу дистанцiю, звертаючись до неї не iнакше, як «панi бабцiна (або матусина) лялька».

iншi iграшки, що вже не потрiбнi, якщо всi дiти виросли, вiдносять до храму. Зазвичай це єдиний храм у мiстi, що раз на рiк приймає дитячi iграшки. Далi – просто зворушлива iсторiя: ляльок розташовують на верандi храму, по всьому периметру котрої висять плакати «Красно дякуємо, до побачення!» i ще тиждень можна приходити i прощатися з мовчазними друзями свого дитинства. Тим часом, храм збирає знаних фахiвцiв у галузi iграшки. Авторитетна комiсiя вiдбирає тих ляльок, що мають iсторичну чи художню цiннiсть – вони спочатку обов’язково будуть продемонстрованi на виставцi, а пiсля того їх перенесуть до храмової скарбницi, де вони i будуть зберiгатися пiд пильним наглядом священнослужителiв…

Лялька та мiжнароднi вiдносини

Крамниця Йошитоку

Дехто з лiтнiх японцiв пам’ятає так зване «лялькове посольство». Це вiдбувалося пiд час великого напруження стоСун Сянхункiв мiж Америкою та Японiєю. Тодi, те, що не змогли досягти полiтики, дуже гарно зробили ляльки… Маю вибачитися перед читачами, зараз не пригадаю** з якої такої нагоди мер Нью Йорка надiслав до Японiї у подарунок американських ляльок. Це було подружжя Мiстер та Мiсiс Блек (або Смiт), одягненi за останньою американською модою, словом – ляльковий варiант справжнiх американцiв.

Японцi скористалися такою нагодою показати американцям, як вони добре ставляться до них: в аеропорту посланцiв зустрiчала пара японських ляльок, вбраних у кiмоно. Лялькових гостей повезли, наче президента на найдорожчому авто у супроводi охорони. Вони «обiдали» у кращих ресторанах, вiдвiдуючи культурнi центри країни, зупинялись у кращих готелях. Повсюди їх супроводжували гостиннi господарi – двi японськi ляльки, а ще цiла армiя журналiстiв.

Кажуть, що вiдтодi стоСун Сянхунки мiж двома країнами помiтно потеплiшали.
Тож самi бачите, яка ж це серйозна iстота – лялька!

Уперше опублiковано: Рибалко С. Японська лялька// Тiмей. – 2007. –№ 3. – С.
При передруцi посилання на автора є обов’язковим.

на жаль, уточнити нiде, бо єдину книжку в Українi з iсторiї iграшки (японською мовою) поцупив невiдомий менi крадiй на Благовiщенському ринку у Харковi, разом iз сумкою, грошима i кiлькома японськими дисками. Хай йому буде добре у життi, та якщо в нього не виникло бажання вивчити японську, то книжка мабуть ще кудись могла потрапити. Тому шановнi читачi, якщо раптом вона десь «пропливе», сповiстiть, будь-ласка. Адже рукописи не горять…

Один комментарий на “ЯПОНСЬКА ЛЯЛЬКА”

 
 
sposterigath:

Кортить погратися…

 

Оставить комментарий

 

 
Copyright